неділя, 11 жовтня 2015 р.

Пішов за мамонтом...



Я працюю, працюю і роботи не боюся, якщо правий бік втомиться - я на лівий повернусь!



Робота, робота, перейди на Федота: прання на Ірку, прасування на Машку, приготування на Вовку, а мені на море путівку!



Яка біль, яка біль, завтра на роботу в 8. 00...



Ось все таки в мене є сила волі... Ось хочу працювати. А не буду!



Перші п'ять днів після вихідних - найважчі.



Віддалася роботі... Раніше думала - за гроші, тепер дивлюся на зарплату і бачу, що по любові...



Шукаю роботу, забув, де вона знаходиться.



Найприємніше у роботі - збиратися додому.



- Дорога, мені так важко знайти потрібні слова. - Нічого. Головне - знайди потрібну суму.



Завтра вихідний, хочу гуляти...



П'ятниця- п'ятниця- п'ятниця- пяяяяяяяяяяяяяяятніца.



Де немає конкуренції - немає прогресу.



Понеділок - день важкий,АЛЕ це хороший привід Почати...



Працювати не хотілося, але жадібність перемогла лінь.



Кар'єра - це добре, але вночі до неї притулитися неможливо.



- Я сумую за своєю старою роботі... - А де ти раніше працював?- Ніде.



- Чому ти не на роботі? - Шеф, сказав, що якщо я ще раз спізнюся - звільнять... Не хочу ризикувати.



Якщо в тебе з'являється бажання працювати - почекай, повинно пройти.



Схоже я захворюю хронічною офісною хворобою: до обіду хочу їсти, після обіду - спати, і якесь жопне почуття весь час підказує, що мені мало платять... = )) )) ))



Немає коментарів:

Дописати коментар